Наш мозок не розрізняє події придумані і події реальні.тому, наприклад, постійно згадуючи те, що болить ми переживаємо це знову і знову, ніби це відбувається зараз.

Так само, ми обираємо форми взаємодії із зовнішнім світом.

«Я багато про тебе думав…. Але нічого не робив». Зустрічали?

Це один із жартів Меркурія. Людина могла зіздзвонюватись, писати, знаходитись поруч, обнімати і так далі.тобтл, форми взаємодії могли б бути різними. Але людина обрала для себе найбільш зручну форму (думати). Тобто такий собі різновид астрального/ментального контакту замість вербального, або фізичного. І мозок людини сприймає це як задоволену потребу у взаємодії. Тобто виконану. Тобто, жодних планів і жодного розвитку не буде, скільки б людина не думала. Це завершена дія. Якщо людина прагне інших форм взаємодії, вона повинна почати робити щось на іншому рівні, не на астральному чи ментальному, Тобто, чим довше ми про щось думаємо, не роблячи нічого, тим меньше шансів на реалізацію у фізичному світі. Для нас це вже відбулось. Ми ж думали. Тому, іноді про проблему кажуть «відпусти», щоб «не вирішення проблеми» не було результатом.

Тому, так важливо підтримувати стосунки на фізичному рівні, щоб вони були. Декларувати розвиток дією. Але люди обирають для себе зручну для них форму контакту «думати» і починають придумувати, чому інші варіанти неможливі чи не на часі. Фактично, не зайняті реалізацією чи пошуком рішення, а шукають обгрунтування для вже прийнятого рішення. Тому, ось такі довгі мрії через «думання» ніколи не збуваються, а якщо і збуваються то зовсім у не підходящий час чи у зовсім не підходяще у форматі. Можете не думати -не думайте, якщо не можете не думати — дійте. От прямо зараз. Чим довше ми очікуємо «відповідного моменту», тим з меншою вірогідністю він відбудеться.

І це не тільки про стосунки з людьми, це про усі мрії. Ми занадто часто у якості способу реалізації обираємо «думати», але, щоб щось проявилось у фізичному світі-потрібно і реалізовувати в ньому.

Тож, зробіть саме зараз, або змиріться з тим, що вашим часом стане «ніколи».