В житті кожного з нас трапляються люди, яких ми прагнемо забути … і виходить в нас це не дуже добре.
І, як не дивно, це не говорить про наявність «особливого зв’язку».
Це лише про те, що намагаємось ми забути занадто сильно. А все, у що ми вкладаємо енергію збільшується. Чим більше намагань — тим сильніше зв’язок. Пригадайте, як яскраво ми можемо пам’ятати людей, які нас образили, і як швидко забуваємо тих, з ким були у хороших стосунках. І це зовсім не тому, що ми невдячні чи злопам’ятні. Вся справа лише в тому, що одних ми намагаємось забути, а інших ні.
І що з цим робити?
Дозволити собі «не забувати»
Виключити усі контакти з людиною і речами, що вас пов’язували
Простити себе і людину за кожну спільну ситуацію
Задати собі питання «Для чого мені була ця ситуація», знайти свою травму і зцілити
Сфокусуватись на інших справах, наприклад на зціленні вашої травми, що спричинила до цих стосунків чи їх завершення
Якщо, обставини дозволяють — відпустіть людину з максимально теплими спогадами, без зайвих образ і приниження. Оскільки, чим болючіший розрив для неї, тим довше вона вас пам’ятатиме і зберігатиме зв’язок. Розмовляти багато і відверто, потрібно у процесі побудови стосунків. А звинувачення у процесі прощання лише викличуть біль у іншої людини і якщо людина психічно здорова, вона так само «довго пам’ятатиме», тобто, продовжить утримувати зв’язок, який ви намагаєтесь розірвати.
Зв’язок з людьми, з якими ми тісно спілкувались чи товаришували «відмирає» за 15-18 місяців. З людьми,з якими жили разом — до 7 років, якщо не обірвати «прив’язки» примусово, але й після розірвання зв’язок на інших тонких тілах може зберігатись до тих самих 18 місяців.
До цих цифр просто потрібно бути готовим і змиритись. чим слабший зв’язок — тим скоріше він зійде на нівець. Найсильніші зв’язки утворюються тими болючими спогадами, які пов’язують людей. Чим більше у стосунках було чвар і негативу — тим міцніше «тримають» ці стосунки. Чим більше ви вкладали у ці стосунки — тим міцніше вони триматимуть.
І все це вам потрібно просто собі дозволити і прийняти, як те що «застуда проходить за 2 тижні». Так, ви відчуваєте симптоми, так, вони створюють дискомфорт, але, чим більше ви фокусуєтесь на інших речах — тим скоріше забудете. Забути — не може бути метою, тому що це завжди, тільки побічний ефект зміни фокуса уваги і пріоритетів. Тому. забути примусово — не можливо.
Не плутайте наявність зв’язків і перспективу відновлення стосунків. Прив’язаність — це результат нашої травми. На травмах здорові стосунки не будуються. Фактично, ви «мрієте» про поновлення історії, щоб ще раз пережити такий самий кінець. Просто запитайте себе, чи прагнете ви ще раз пережити цей фінал? І єдине, у чому вам потрібно бути впевненим, що такий фінал не повториться. А для цього, повинні внутрішньо змінитись і ви і та, інша людина. В однакових людей — однакові фінали. Для іншого фіналу — потрібні інші люди. Тому, сфокусуйтесь на зціленні власних травм, на своєму розвитку і зростанні, а місяців через 15 — 18 після того фіналу, можете себе перепитати, чи хочете ви створити стосунки з тією людиною. І якщо ваше бажання достатньо сильне — задати це питання тій іншій людині. Одразу скажу, що якщо мова про любовні стосунки — то це відбувається дуже і дуже рідко, якщо ви дійсно зцілили свою травму.