Ego sum lex (я є закон).
Іноді, ми так захоплюємося вивченнями законів Всесвіту, що забуваємо транслювати ці закони у власному житті. Отримуємо теоретичні знання, які є лише тягарем, а не інструментом. Краще мало знати, але усе використовувати, ніж теоретично знати багато, але не використовувати (поки, повірте на слово, потім розкажу про перевантаження ментального плану і нереалізованість енергії).
Так от, один із законів — це свобода вибору. Тобто, ми маємо самі створити (віднайти) власну систему цінностей і самі регламентувати її власними законами. Як, наприклад, з етикою і мораллю, чи вважаємо ми для себе етичним і прийнятним ось це і це.
Коли маг працює в просторі ритуального кола, він виставляє заборону на вхід у коло для одних сил і дає дозвіл іншим. Так само, відбувається і в нашому житті. Є такі чудові питання: коли я це дозволила/не заборонила? для чого я це дозволила? Які допомагають перевірити ситуацію на відповідність до нашого власного закону. Ілюстрація: людина своїми діями порушує наші особисті кордони. Ми маємо «заборонити», тобто показати людині ці кордони. На практиці, в нас, в цей момент прокидається страх залишитись без роботи або цих стосунків і ми не оголошуємо про заборону. Таким чином, кордони нашої особистості будуть порушуватися і надалі. Тобто, заважати нам будувати свою здорову особистість і своє життя. Задумайтесь на хвилинку: ми не забороняємо, щоб не втратити стосунки/роботу і втрачаємо свою особистість. Хоча, це нормально забороняти людям намагатись вас принижувати, знецінювати, демонструвати неповагу до вас, ваших уподобань, вашого світосприйняття, вашого часу. Нормально, забороняти комусь втручатись в своє особисте життя, забороняти «перевиховувати», забороняти ігнорувати ваші потреби і ваші інтереси. Але ми більше віримо в свій страх втрати. Не завжди розуміючи втрати чого.
Воно того варте?
Ось тут нам потрібно пригадати поняття поваги. Повага — це визнання цінності особистості. Самоповага — це визнання цінності своєї особистості. Розуміння того, що все що в нас є в нашому житті — це все наша унікальна особистість, до формування і розвитку якої ми докладаємо багато зусиль. Наша унікальна особистість — це саме наше життя. Не відчуваючи цього, ми не відчуваємо самоповаги (гідності). Щастя не терпить синтетики, тому наші маски не бувають щасливими, щасливою може бути лише реальна особистість. Тобто, в цій ситуації ми оцінили втрату стосунків/роботи в ціну свого життя. А тепер поглянемо заради чого: якщо людина (в особистих чи робочих, чи дружніх стосунках) прагне будувати з вами здорові /чесні взаємовідносини, вона відчуває повагу до вашої особистості. Поважає. Ваша особистість для неї цінна. Тому, коли ви показуєте кордони простору особистості, людина приймає це. Для неї це нормально. В кожного з нас свої дозволи і заборони. В кожного свої кордони. Тобто, для людини це цікава корисна інформація про цінну особистість. Якщо людина, дізнавшись про ваші кордони продовжує їх порушувати, чи одразу «відмовляє» вам в праві на ці кордони, ваша особистість не є для неї цінною. Повторюсь: найбільша цінність вашого життя не цінна для іншої людини. Для людини зручні ваші хвороби, що дають їй змогу вас використовувати на своїх умовах. Ваші таланти і ваші якості для людини не настільки цінні, як зручність використання вас. Людина цінує певну вашу хворобу (страхи, кармічні програми тощо), тому там, де ви знаходитесь буде підтримуватись ваша хвороба, а не особистість. Тобто, щойно, ви визнали свою хворобу ціннішою за ваше життя.Там, де ваша особистість нецінна — вам насправді нема чого втрачати, крім себе. Ваш вибір — ваше право. Тільки потім, не запитуйте, чому не можете позбавитися страхів і вилікувати особистість. Ви вже маєте відповіді. Ви не заборонили руйнувати те, що для вас цінне. Ви дозволили сприяти розвитку хвороби.
Трохи позитиву: іноді, нам тільки здається, що наші кордони не приймуть, а коли ми їх називаємо нам просто кажуть «окей, тепер буду знати, давай по іншому».
Ще один приклад, але вже про дозволи:
Ви дозволили собі бути щасливими? А заможними? Перевірте, або краще, дозволяйте собі кожного дня. Якщо ми певний час знаходимось у стражданнях (образах, звинуваченнях себе і навколишнього світу, розчаруваннях), ми навіть не помічаємо, як протранслювали Всесвіту, що негідні бути здоровими, щасливими, заможними. Таке собі самоприниження і самопокарання. І Всесвіт, ніби, і віддає, але ми ж собі не дозволили, тому не бачимо можливостей, не використовуємо шанси, швидко втрачаємо отримане. Кожного дня повторюйте собі, що ви гідні, що ви з вдячністю приймаєте, що ви дозволяєте собі отримувати щастя/здоров’я/гроші/кохання/реалізацію талантів/тощо.
Будуйте свою унікальну особистість. Створюйте свою унікальну систему цінностей. Керуйте подіями у житті через систему заборон і дозволів.
Дозвольте собі сьогодні БУТИ.
Бути щасливими, заможними, реалізованими, успішними, здоровими, коханими❤️