Одна з найбільших спекуляцій теперішнього часу — це спекуляція псевдоезотеричними знаннями. Ніби і про розвиток, але і зовсім навпаки.
Мій улюблений приклад: є пара людей, яким якось там розраховують сумісність і кажуть «Ова, ви кармічні партнери, ви постійно будете сходитись і розходитись, бо це кохання з минулих життів». І тут мені завжди цікаво, чи розуміють ті, хто повторюють цю муть, поняття «Відповідальності за знання».
Якщо пара сходиться і розходиться — з великою ймовірністю один в парі маніпулятор (наприклад той самий нарцис), а інший — жертва, тобто, з точки зору тієї ж езотерики один народився щоб напрацювати негативну карму, спричиняючи до больових досвідів оточуючих, а інший має негативний патерн поведінки з минулого життя, який має усвідомити і почати жити по-іншому, і хто з них хто видно по особистим картам. Тож, якщо пара «сходиться/розходиться» — це не про кохання, а про те, що мінімум один не проходить урок, і створює для іншого більше можливостей примножити негативну карму, до цього ж накопичуючи свою. Оскільки і такі розрахунки і такі висновки належать до однієї теорії, що передбачає наявність кармічного досвіду — можу порівнювати і порівняння коректне і релевантне.

Запам’ятайте: «СТРАЖДАТИ — НОРМАЛЬНО» — це теза деградації, для віруючих: від сатани, для тих хто в духовному розвитку: проти плану Душі.
Біль, що є показником трансформації змін особистості в процесі розвитку — природній. Біль, що ви переживаєте циклічно і що не робить вас кращою версією вас — проживається вами неправильно, називається стражданням і воно — деградація.
Плутанина виникає через тонкощі перекладів. В багатьох текстах різних релігій можна зустріти твердження про те, що людина народжується для страждань чи щось таке. От власне це мова про больові досвіди: стикнутись з чимось нам неприємним для людського втілення для усвідомлення.
Якщо ви в чомусь сумніваєтесь, наприклад, хто у вас в стосунках жертва, просто підійдіть до дзеркала, 5 разів швидко присядьте/встаньте і дивлячись на себе оцініть: чи стали ви в цих стосунках виглядати гірше, відчувати себе гірше, чи менше стало творчості і успіхів в різних сферах життя, чи стало у вас більше «негативних якостей», чи стали ви себе гірше почувати. Якщо вам стало гірше — в цих стосунках ви тим чи іншим чином — жертва. Шукайте, що в середині вас це дозволяє. Навіщо ви в цих стосунках. Не шукайте якихось виправдань в кармічності, долі, проклятті. Ви самі собі робити гірше. Навіщо? Що потрібно змінити, щоб це змінилось. Все.
Це у сучасній науці є багато класифікацій, означень і симптомів різноманітних розладів, в магії все простіше.
Є люди що народжуються з порушенням доступу до ментального рівня Душі. Тобто, вони живуть як в паралельній реальності, вони бачать світ спотвореним на стільки, що жодним чином не можуть адаптуватись до реальності. Наприклад, класичні психопати. Їх «релігія» сила і жорстокість — не тому, що вони чогось «не розуміють». А тому, що вони бачать світ таким чином, що не здатні зрозуміти, бо ніколи не знайдуть в ньому підтвердження.
А є люди, з негативними кармічними досвідами минулих втілень, що у цьому втіленні сформують негативні, деструктивні моделі поведінки, що погіршуватимуть життя людини доти, доки людина їх не виправить. Класичне, наприклад, в батьківській родині не було емоційно-близьких стосунків, людина не знає що таке емоційна близькість і тому, не маючи змогу сформувати такі стосунки формує усякі залежні. І це псує їй життя, доки людина не усвідомить, не зрозуміє, не виправить і не напрацює нову модель поведінки.
А є ті, хто просто ще не подорослішав, тобто ментально і емоційно тут на земному плані ще не відповідає своєму потенціалу розвитку свідомості. зазвичай це невміння кордони побудувати, інфантильність проявлена легковажністю тощо.
Різниця в тому, що стан людей першої категорії — не лікується, хоча для багатьох можлива соціальна адаптація. Особливо для тих, в кого ця ситуація не пов’язана з негативною кармою. Наприклад, аутизм. Людина нікому не спричиняє зумисної шкоди і може бути певним чином соціально — адаптованою.
Другий випадок при наявності в людини бажання/мотивації лікується/зцілюється повністю.
А третій — це наш звичайний процес розвитку, доки він не вийшов за ті межі, коли перемістився у другу групу.
Якщо проводити паралель із сучасною наукою, то можна сказати, що вона також розвивається в цей бік. Виокремлюються важкі психічні розлади і розлади особистості, а також норми психічного здоров’я. Але наука доказова, тому потребує часу на розвиток і ось цей момент «що лікується, а що не лікується» можна вважати певним чином до кінця недослідженим.
Офіційна статистика дає показник «до 25% населення» планети страждає від тих чи інших розладів. Хтось при вазі 40 кг вважатиме себе гладким, а хтось поводитиметься як потвора з оточуючими.
Офіційна статистика стверджує, що від 7 до 15% населення має певні розлади особистості. Тобто, лише 15% населення нездатні утворювати здорові/екологічні взаємовідносини. А всі решта — просто не бачать потреби навчатись цьому. З цих 15 % близько половини людей здатні на повне одужання під наглядом фахівця (рівня психотерапевта).
І ось тут найголовніше: більшість людей може поводитись як люди, просто не бачать мотивації для цього. Обирають паразитарний спосіб життя, як легший шлях. Набагато гірше те, що зазвичай, їм просто це дозволяють. В більшості з нас, поганий характер, це насправді не характер і не розлад, а просто відсутність бажання навчитись поводитись як доросла людина.