А ви теж відчуваєте, що після війни, у вашому житті не знайдеться місця для тих, кого не було поруч «під час»?
Якщо так, то цей допис для вас.
На рівні гарної цитати і висновку — звісно ж, ви праві.
Але наше ментальне та емоційне здоров’я вимагає трохи іншого підходу.
Річ не у війні і не в тому чи була поруч людина.
Війна — це лише один період, одна обставина. Річ у цінностях і очікуваннях.
Якщо у вас з людиною різні цінності — то це, «не ваша» людина незалежно від того, «до», «під час» чи «після». Найчастіше такі історії пишуть про друзів і рідних. Пишуть ті, для кого дружба — це цінність, чи цінність — родина. Розчарування, гнів, образа. А де радість? Радість від того, що обставини вивели вас з ілюзії. Прибрали «зайвих» з вашого життя і допомогли краще відчути власні цінності.
Якщо мова про дружбу, чи розумієте ви, що ви втратили друга «фальшивого», ілюзорного, такого як придумали собі самі, а та інша людина втратила друга справжнього? Що «втрати» тієї іншої людини, навіть, порівнювати не можна з вашими. Втрата щирого друга — це одна з найбільших втрат, незважаючи на те, розуміє інша людина це чи ні. Якщо дружба — для вас цінність, а для іншої людини виявилась не цінним — в вас просто різні цінності, просто різні світи і так було і до того, як це стало для вас помітним.
Якщо мова про рідних, можливо просто час зрозуміти, що раніше ви відчували занадто багато зобов’язань стосовно інших людей? Добровільних, але зайвих для вашого життя? Можливо, родина — це цінність для вас, але не для іншої людини. Ми не можемо очікувати від людей взаємності, тільки тому, що маємо цінності. Ми просто робимо те, що відповідає нашим цінностям.
Але є і інша ситуація, коли інша людина просто не виправдала очікування. Наші очікування. Але ж і не зобов’язана була виправдовувати. Війна, окрім всього, пов’язана ще й з сильним енергетичним викидом. Тому, кожен, під її впливом став більше схожим на себе, не залишалось ресурсу на маски та ігри. Саме у березні і квітні ми були найбільше схожими на себе. І те, що інша людина не була схожою на те, як ви її бачили, на ваші очікування — ні чия не провина. Просто людина інша і має на це право, так само як маєте право бути собою ви.
Тому, не потрібно кидатись навіть дуже гарними цитатами. Потрібно зрозуміти для себе: що ця ситуація для вас?
Якщо, це розбіжності у цінностях, дистанціонування — це ваша природна нормальна реакція, а якщо не виправданні очікування — то це ваші звичайні Пиха, Лють, Претензії до зовнішнього світу.
Першу ситуацію легко відпустити — з вашого життя прибрали зайвих людей, а у другому випадку вам просто дали можливість побачити і прибрати з життя зайві уявлення про світ і зробити це, вам потрібно самостійно.
І про невдячність..
Здавалось би, вже так багато про це розказано, але ви все одно чомусь пишете і сумуєте з приводу людської невдячності. Можливо, тому. що я намагаюсь бути у цій темі делікатною, а делікатність може залишати білі плямки. Ну, що, давайте їх вже зафарбуємо.
Якщо ви зустрілись з людиною чи ваше спілкування стало тісним в момент, коли людина була в кризі — це сценарій не для стосунків.
І це важливо усвідомити один раз і на завжди.
В той момент, коли ви приймаєте рішення «допомогти» вмикається зворотній відлік до прощання. Це не початок стосунків. Це їх завершення. І в тому, що, людина вийшла із кризи і спілкування обірвалось чи майже обірвалось — немає нічого дивного. Це звичайний сценарій на третьому рівні свідомості, на якому зараз перебуває більшість людей.
Не буду повторюватись про те, що робити щось, задля того, щоб заслужити вдячність — це неправильно, і не правильно допомагати без прямого чи опосередкованого (через Вище Я, наприклад) запиту, і також, це не мова про багаторічну дружбу чи рідних, які нас постійно «використовують». Зараз тільки про «Допомогли людині, людина вчинила як падлюка»
Беремо просто факт: ви не були знайомі чи досить мало, чи дистанційно спілкувались з людиною, людина потрапляє у невизначену ситуацію, у хворобу, у фінансову кризу чи емоційну. Ви допомагаєте. Людина виходить з кризи. на третьому рівні свідомості наше мислення шаблонне. Тому, підсвідомо людина розміщує вас «на поличці» «Лікар», «Ліки». Тобто. ви назавжди асоціюєтесь в людини з моментом її слабкості, розпачу, приниження. Ви підсвідоме нагадування про те, чого б кожен волів не пам’ятати. І ваша присутність — це не тільки нагадування про слабкість, але й ніби підозра «я що знову хворий». Це психологічна база.
З езотеричної точки зору ви порушуєте баланс екологічності стосунків «брати/віддавати». Гроші, час, увага, слова, фізичні зусилля — все це енергія. І «рятуючи» людину ви віддаєте занадто багато, стільки, скільки людина не здатна повернути у цей момент часу. І людина, намагатиметься позбутися цього «боргу», знецінюючи його значення.
Хоча, насправді якщо сам факт допомоги людині вас радував, борг не виникав. Вистали ніби живою реалізацією ангела — охоронця. Тобто, в людини був там десь запас позитивної карми і на запит до Вищих Сил ви прийшли і передали те, що людина заслужила, а ви отримали свій «бонус» через ту радість яку відчули. Але, розуміння цього моменту доступне лише з 4 рівня свідомості. нагадаю, що більшість людей зараз на третьому і не маючи змоги повноцінно віддатись стану вдячності, людина підсвідомо намагатиметься «втекти» від боргу або відчуватиме себе пригніченою продовжуючи вам посміхатись через хибне відчуття вдячності.
Все.
Вирішили допомогти — це неминучий фінал, до якого залишається дуже мало часу. Такі зустрічі не про стосунки у тривалій перспективі (ні про дружбу, ні про романтику, не про тісне ділове партнерство). Людина на третьому рівні свідомості — дистанціюватиметься і запустить сценарії на виключення вас. Тобто, або потрохи дистанціюватиметься, або вчинятиме як падлюка доти, доки ви не дистанціюєтесь самостійно. Так, в реальному житті, якщо врятувати принцесу від дракона, потрібно бути готовим, що дуже скоро принц зіштовхнеться зі знеціненням.
Є 2 моменти:
1. Після того, як сценарій: Зустріч/Запит/Допомога/Прощання відігрався, люди можуть «розпочати спочатку», тобто від нуля побудувати стосунки на новому фундаменті за іншим сценарієм. Але, як ви розумієте, ви не можете їх ініціювати (ви вже перекосили баланс брати/давати і якщо перегин зберігатиметься — він не дасть нічого доброго) ініціювати початок таких «стосунків» може тільки та, інша людина. А зробить вона це лише у тому випадку, якщо бачитиме в вас і цих стосунках свої цінності.
2. Досить часто, люди плутають ось ці «нові стосунки» з примітивною поведінкою паразита. Ну, знаєте, це як сусід алкоголік, який приходить постійно за пляшкою». Тому, просто дивіться уважно з чим і за чим прийшла людина вдруге. За здоровими стосунками чи за «ліками»
Ось така правда. Допомагайте, не бійтесь.
Просто вийдіть з ілюзії, що «порятунок» може бути фундаментом для стосунків.