Це сонячне затемнення (14 жовтня) різні «експерти» називають кармічним (вони строго кажучи всі кармічні) і пророкують повернення «кармічних партнерів, з якими не закриті уроки». Тому, я трохи поспішала з дописами, щоб вам не встигли забити голову романтизованою фантастикою про «любов крізь віки».
Якщо ви почитаєте мої дописи останніх днів у вас в голові має скластись чітке розуміння кармічного механізму. Анатомії того, що називають кармічними стосунками.
Кармічними стосунками в езотериці називають ситуацію, коли травма/дитяча травма/біль/больовий досвід однієї людини має відповідні наслідки для утворення можливості фіксації в травмі другого партнера.
Збіг по діагнозах.
Класика: мені не додали уваги, тому маю дитячу модель «вимагати увагу», а тебе привчили бути в усьому винним, тому я вимагатиму уваги через твоє почуття провини. Я фіксуюсь у деструктивній поведінці — бо ти мені це дозволяєш і фіксую тебе в твоїй травмі, бо ти це дозволяєш мені. Ми обидва фіксуємось в деструктивній (дитячій) моделі поведінці (застрягли в дитинстві через отриманий там біль), тому, обидва не набуваємо навичок дорослого, які необхідні для комфортного життя на цій планеті, тобто не реалізуємось в якихось сферах, бо просто не будемо вміти правильно аналізувати інформації і реагувати на неї.

Ось вона, та загадкова модель «неземної любові»/»покарань за гріхи»/ «зв’язаністю долею».
Так, цілком справедливо, що це наслідок кармічного механізму. Це причино-наслідкові зв’язки. Тут все вірно. Але спотворення і романтизація тлумачень, призводить до того, що люди роками страждають в деструктивних стосунках, з твердої впевненості, що це або розплата за гріхи, або уроки Всесвіту.

Уроком/навчанням/розвитком така ситуація стає тільки в той момент, коли людина чітко для себе усвідомлює, наприклад: мені боляче, бо я не вмію казати Ні і жертвую своїми інтересами, болить тертя ілюзії і реальності. Ілюзія в тому, що я думаю, що роблю для себе щось правильне, а реальність в, тому що ні.  біль -як сигнал. Для чого мені цей сигнал? Щоб я звернув увагу на те, що не вмію казати Ні і це псує мені життя. Мені потрібна ця навичка, з якої причини я не можу її набути і як мені це зробити?
Людина у пошуках відповіді на це запитання іде в книжки, до фахівця, на навчання, отримує знання/відповіді і починає прибирати причину (наприклад якусь травмуючу дитячу ситуацію), бар’єр, що заважав напрацюванню навички «прибирається», ніби знаєте рука перестала боліти і ми вже не боїмось її пошкодити я починаємо знову використовувати (вже не захищаємо біль) і потрохи тут сказали Ні, тут сказали, потрапляємо в певну ситуацію, де автоматично кажемо Ні (не задумуючись, не примусово) і ось тут «клац». Все. Автоматична дія — це підтвердження фіксації шаблону. Те, що кажуть «урок пройшли». Ми просто вільно далі використовуємо нову навичку всюди де треба і звісно ж від цього стаємо більш успішними і реалізованими в різних сферах.
Ще раз: ОСЬ ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ ПРОЙТИ КАРМІЧНИЙ УРОК. СФОРМУВАТИ НОВУ МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ. КОЛИ НАШІ ЗНАННЯ І СПРОБИ РОБИТИ, ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ В НАВИЧКУ.
Чи потрібно вам для такого процесу інша людина, яка постійно через свою травму б’є у вашу? Технічно — не потрібно. Вона була потрібна лише для того, щоб привернути увагу до нашої травми. Але, часто ми плануємо з такими людьми подальше майбутнє, відчуваємо закоханість, або то взагалі наші родичі. Тобто сказати, «о, я побачив, дякую до побачення», ми можемо далеко не в усіх ситуаціях.
Тепер, увага на екран: якщо вас поєднали травми, то від того, що ви там щось «зцілюєте» партнеру краще не стає, бо він прийшов компенсувати власний відтік енергії, вашим відтоком енергії. Ось така була «угода». Якщо зараз у вас зникне біль, як партнер компенсуватиме свій дефіцит? У партнери лише 2 виходи: паралельно зцілюватись або тримати вас в травмі.
В магії типи пар які «зустрічаються, щоб допомогти одне одному одужувати» і пари які зустрічаються «щоб вміщувати травми на одне одному» (тобто, сценарій такий, що тільки для одного це можливість  одужувати і вийде зі стосунків, а інший піде шукати таких самих партнерів далі) — розрізняють. Це 2 різні типу зв’язку. Зазвичай, ці пари легко можна розрізнити візуально. Першим подобається робити щось разом (саме робити, не просто розмовляти) і підтримувати одне одного (бачили котиків, які миють одне одного коли граються?), в других «конкуренція» за хто головний, хто красивіший, хто найрозумніший, хто вже «я Богиня», а хто вже «як сказав, так і буде» або явне домінування одного з партнерів.  Але ознак на справді багато і вони різні.
Головна Думка в тому, що кармічність — це не про «страждати, бо люблю», кармічність скоріше  про «навчатись, бо хочу жити».
оці страждання, як повернення в дитячу травму, фіксують дитячі моделі поведінки, дітям дуже важко у дорослому світі.
якщо ви у розвитку, а партнер «Богиня», або «Головний» — пам’ятайте, що є «вокзал», «аеропорт», «автостанція», так про всяк випадок.

Додам сюди допис по темі:
Ми не знаходимо любов тільки тому, що замість того, щоб вчитись її відчувати, намагаємось розпізнати в інших, приміряючись до вигаданого переліку ознак.
І кожного разу, коли Всесвіт відповідає нам «це не є Любов», розчаровуємось через те, що наша ілюзія не збіглась з реальністю. Починаємо шукати іншу людину, що більше «відповідатиме» переліку, чи змінювати себе, щоб бути «гідними» цього переліку. А Всесвіт знову каже, що «це не є Любов». Ми переписуємо перелік і починаємо пошуки знову. І знову, розчаровуємось. Всесвіт знову каже, що це «не Любов». І Ми вирішуємо, що її не існує, ми ж так шукали, ми все зробили для того, щоб її знайти.
І ось тут Всесвіт, відповідає вже інше: «Не існує? Тоді я покажу тобі світ, в якому її не існує».
І ми потрапляємо у своє «внутрішнє пекло».
Пекло — це світ, в якому «любов не існує». Її немає ніде і ні в чому.
Хтось залишається жити в цьому пеклі назавжди.
А хтось пригадує якусь давню казку, про те, де шукають любов.
Чого не зробиш з відчаю?
Доводиться йти в глиб себе, раптово там знаходиться любов і тільки в цей момент людина по справжньому розуміє, чим відрізняється світ, в якому її немає, від світу, в якому вона є.
Сильний — буде ділитись цим світом, жадібний — скаже «воно моє і нікому не віддаватиме», слабкий — вирішить, що «це не для нього» і тільки Дитина вирушить у нову Мандрівку, щоб зустріти у новому світі Свою людину, щоб обмінятись світами.
Ось це все, що потрібно знати про всі кармічні стосунки. Їх сенс, причину появт, завдання і сценарії. Справжній вихід з кармічних всіх історій, відбувається в той момент, коли ми виходимо в стан дитини, що отримала нові знання і відчуття і готові керуватись ними, а не шаблонами, готові обмінюватись, а не віддавати чи брати і жодна пиха нас не зупиняє від того, щоб визнати, що ми мандрували не тим світом, не з тими людьми, що наші «переліки» були ілюзією, а Всесвіт завжди на нашому боці.