Оскільки тема нарцисизму зараз висвітлюється дуже широко, і навіть з’являється певна мода на твердження «так, я нарцис», всі в кого є інтерес до теми шукатимуть в інтернеті ознаки психопата чи нарциса. Але, фахівці не даремно вчаться роками. Бо тут не все так просто.
Чому ви вирішили шукати ознаки саме цього розладу?
Дивіться, який у вас шикарний вибір (і це далеко не повний перелік)
1. Параноїдний розлад особистості — стійкі підозри щодо інших, приписування злого умислу.
2. Шизоїдний розлад — відстороненість, байдужість до соціальних зв’язків.
3. Антисоціальний розлад — ігнорування соціальних норм, маніпуляції, агресія.
4. Пограничний розлад — нестабільність стосунків, самооцінки, імпульсивність.
5. Істеричний розлад — емоційна нестабільність, потреба бути в центрі уваги.
6. Нарцисичний розлад — завищена самооцінка, потреба захоплення, брак емпатії.
7. Уникальний розлад — соціальна залежність, невпевненість, чутливість до критики.
8. Залежний розлад — підлеглість, прилипання до інших через страх самотності.
9. Обсесивно-компульсивний розлад особистості — перфекціонізм, педантизм, контроль.
10. Схильність до залежностей — зловживання речовинами, сексом, харчуванням, азартними іграми тощо.
І це тільки так звані поведінкові розлади особистості, лише 1 з пунктів переліку (подаю неповний) психічних розладів:
Депресія — пригнічений настрій, втрата інтересів, порушення сну та апетиту.
Тривожні розлади — надмірна тривога, побоювання, уникнення певних ситуацій.
Обсесивно-компульсивний розлад — нав’язливі думки та дії.
ПТСР — флешбеки, кошмари, уникнення нагадувань про травму після стресової події.
Шизофренія — марення, галюцинації, порушення мислення.
Біполярний розлад — різкі зміни настрою від депресії до манії.
Розлади особистості (про ті, що писала вище) — стійкі патерни поведінки, що порушують функціонування.
Розлади харчової поведінки — анорексія, булімія, компульсивне переїдання.
Аутизм — порушення соціальної взаємодії та комунікації, обмежені інтереси і поведінка.
Залежності — алкоголізм, наркоманія, ігроманія, трудоголізм.
Напевно, кожен студент проходить стадію «знайти у себе всі симптоми».
Нагадаю, що самодіагностика може бути шкідливою для вашого здоров’я.
З іншого боку — несвоєчасна діагностика вашого партнера (родича, колеги, друзів, романтичних партнерів) може бути досить небезпечною.
І ці 2 моменти потрібно розділяти. Якщо вам здається, що з вами щось не так — вам до фахівця.
Якщо вам здається, що з іншою людиною «щось не так» і людина уникає розмов на цю тему, ви не можете побачити прозорих висновків рефлексії людини (аналізу»що я відчуваю»), людина не звертається до фахівця, але вам «чомусь гірше», не виключено, що доки ви читатимете симптоми в інтернеті — вам може стати зовсім погано.
Ми напрацьовуємо в себе здорову поведінку і цілісну особистість зокрема для того, щоб не сумніватись, коли бачимо відхилення від здорового.
Якщо ми самі трохи не знаємо чого хочемо, трохи в страхах, трохи маніпулюємо — ми навіть якщо побачимо прояви нездорової поведінки, будемо сумніватись вона це чи не вона. На додаток, нам ще можуть довести, що саме наша поведінка не здорова і ми не відповідаємо. І ми роками повторюватимемо поведінку, що не є здоровою, просто через те, що не будемо її аналізувати.
Покажу на прикладах:
Мати використовує сина як опозицію до батька/свого чоловіка.
Десь пожаліється, десь акцентує на тому, що не потрібно бути на нього схожим, десь попліткує з сином з приводу його поведінки. Фактично збільшуючи дистанцію між батьком і сином, виховуючи сина як власну емоційну компенсацію (стане чоловіком, яким не став його батько) і дає такі патерни поведінки як «засудження за спиною замість відкритого діалогу», «перебування в дисгармонійних стосунках» (не виходить, але не задоволена), «необхідність постійної конкуренції» тощо.
І зазвичай, це все лише на дружньому емоційно-близькому спілкуванні. Дитина чи підліток просто не здатні ідентифікувати таку поведінку як нездорову. Ну, що тут такого, інколи батьки сваряться, ну інколи хтось жаліється, та й в самого є потреба пожалітись у відповідь. Ідеальна ілюзія дружби у родині.
А патерни поведінки куди зникнуть?
В ідеальній картині світу, хлопчик мав би у підлітковому віці пройти емоційну сепарацію, переоцінити моделі поведінки і сформувати свої до віку 22-25 років. А хто йому дасть? Якщо його вже обрали на роль емоційної компенсації і опозиції — вона довічна. Потреба мати підтримку, щоб відчувати себе сильнішою в опозиції до чоловіка нікуди не зникне. Певним чином такі чоловіки все життя одружені на мамі і в конкуренції з батьком.
І тут достатньо пройти сепарацію, переоцінити власні моделі поведінки і напрацювати нові. Тобто, людина хоч і матиме ознаки нарциса, психопата, «тривожника» чи «пограничника» — але не матиме патологічний змін, що, заважають корекції.
Ще приклад.
Дівчина нарцис обирає партнера. Хто не в курсі, в нарцисів є декілька видів «ресурсів», і партнер, зазвичай, це основний ресурс. І якщо від більшості оточуючих нарцису потрібні захват, компліменти, увага, то від основного ресурсу потрібен ще й «біль» оскільки саме він є підтвердженням значущості нарциса. І чим більше партнер страждає — тим більше нарцис впевнений у своїй унікальності. У поведінці жінки нарциса, зазвичай присутні патерни: яскраво виражена зацікавленість матеріальними ресурсами, вимога жертовності (заради неї потрібно йти на подвиги), провокація ревнощів і емоційних сплесків у партнера (страждання і неконтрольовані емоції), перемежування больових досвідів з позитивними твердженнями «для тебе стараюсь», «хочу, щоб ми», «я пояснюю/вчу/розповідаю як правильно».
Тобто, ідеальний нарцис все робить заради стосунків і кохання, а жертва страждає через свою «незрілість/емоційну нестабільність/недовершеність». Як тільки ресурс/партнер вигорів його зливають достатньо різко, в «якийсь момент», оскільки емоційно — виснажена людина вже не може дати потрібної підтримки.
Тобто, партнер вийди з цих стосунків впевнений в своїй не цінності, прагненням отримання всіх матеріальних ресурсів, нездоровими кліше поведінки (йому ж пояснили, що саме такі стосунки нормальні), з емоційним вигорянням і впевненістю в тому, що це він психопат чи невротик, що недостатньо відповідний для того, щоб бути прийнятим. Кого ми побачимо згодом? Людину що створює ідеальний образ, схиблену на матеріальному, з неможливістю до утворення емоційно — близьких стосунків. Так, це все ознаки нарцисизму. Але, це лише наслідок травми.
Тож, деструктивна поведінка — це не завжди про те, що людина ось такою народилась, чи що ось такою вона буде завжди. Інколи, це про те, що «нахапалась та не перетравила досвіди».
Але, це має цікавити виключно саму людину. Оскільки будь-яка деструктивна поведінка людини, що знаходиться поруч — для нас небезпечна.
Не забувайте, що найдорожча наша людина — це ми, і якщо нам щось загрожує — не потрібно намагатись зрозуміти і «перейнятися».
Не малюйте в своїй голові деструктив — як агресію. Зазвичай, найнебезпечніші вбивці — це тихі вбивці. Коли довгий час все добре, чи завжди є надія на те, що все буде добре. Наприклад, всі бачать привітну компанійську дівчину, яка безумовно хороша людина, але демонструє стосовно свого партнера знецінення, неготовність до діалогу, і вимагає постійної концентрації уваги на ній. Ще раз: ідеальний зовнішній образ і знецінення. Це самоствердження. Ось така я класна і тобі «дозволяю бути поруч». Чоловік, що на роботі готовий робити 100 справ одночасно, бо не може нікому відмовити, в дома викрикує «от ти завжди пиляєш мені мозок коли я в поганому настрої». Звинувачення через почуття провини. Насправді в людини накопичується внутрішня лють, через невміння сказати ні, і людина очікує привода переграти ситуацію. (До речі, це часте явище, коли чоловік, не відчуває себе достатньо сильним, щоб конкурувати з чоловіками, починає конкурувати з жінками). Потім, звісно, чоловік щиро перепрошувати і кається за те, що він «зірвався». Але насправді потреба задоволена — він переграв ситуацію, а ресурс (на кому можна зірватись) втрачати не хочеться.
Висновок такий: ви маєте чітко знати, що таке здорова поведінка, кордони, особистість, здорові стосунки і все, що не відповідає автоматично вважати небезпечним, а не таким що потребує вашої жертовності і уваги.