Кризи — це не покарання, це велике Благо, яке ми не навчились розуміти.
Всі знають цю ситуацію, коли ми «втрачаємо людей» через зраду, нас покидають мовчки чи після сварки, друзі виявляються не друзями. І довго потім не можемо заспокоїтись «як же так могли помилитись».
Насправді ми не помилялись. Ми обрали сценарій/досвід, що був для нас актуальний саме в цей момент. От ми будуємо стосунки, але ж продовжуємо проживати і інші частини свого життя. Так от: криза — це як дострокове звільнення за гарну поведінку. Нас виводять з ілюзії, щоб ми перестали зливати енергію в неправильному напрямку і могли сконцентруватись на кращому для себе сценарії. Найвідповідніша тут реакція, це сказати «Дякую, я знаю що гідний/гідна кращого».
Криза — це момент, коли ваша травма дозріла до зцілення і у вас достатньо ресурсу на її усвідомлення. Тобто, ви маєте можливість дуже швидко все зрозуміти і почати проживати кращу версію свого життя.
Кризи — це ліфт. Ми не витрачаємо роки на усвідомлення. Ми не витрачаємо свою енергію і час. Ми не погіршуємо собі своє життя, постійно виснажуючись у цих стосунках.
Отже, тут не може бути помилки у виборі людей, помилкою Може Бути лише те, що замість того, щоб усвідомити причино-наслідкові зв’язки і вистрибнути з ілюзії, ми продовжуватимемо за неї хапатись.
Крім того, якщо ми поводимось так, що збільшуємо запас негативної карми, кризу можуть і не подарувати. І ми на довгі роки залишимось в тій ілюзії, яка тільки ілюзія.
Криза — це подарунок. Нам дарують час, який ми можемо прожити інакше.