Інколи мені хочеться написати щось таке дуже добре і душевне, щоб зачепило кожного. Зачепило по хорошому. За щось тепле, радісне, світле…..
І кожного разу я розумію, що це буде дуже і дуже довгий перелік…..
Радість в кожного своя.
Напевно, радість, це такий самий унікальний набір для кожного як і сама людина….
В когось тиха і лагідна, в когось голосна і екзальтована, в когось дуже барвиста, а в когось цілковита пастель….
Хтось знаходить свою радість і міцно її тримає, хтось викидає, хтось втрачає, хтось губить, щоб знову віднайти…..
Я думаю, що найчесніший життєпис людини — це хронологія історій про радість….
По тому, чому і як радіє людина можна сказати надзвичайно багато….
і знаєте, що найдивовижніше в радості? Вона може бути накритою пилом і брудом, вона може бути схована у підсвідомих закутках пам’яті, вона може здаватись якоюсь маленькою і незначною…..
Але, якщо найменшу радість витягнути з під найбільших завалів мотлоху, вона якось миттєво розгоряється в надію, віру, любов, ніжність, тепло і світло….
Від найменшої іскри радості може розгорятись велике полум’я мрій і сподівань, успіхів і добробуту.
Знаходьте свою радість, бережіть, примножуйте….
Пишіть свій життєпис радістю, навіть якщо писати доводиться по дуже темних сторінках.