Хоча, чому тільки в підлітковому. Це тоді ми цю модель поведінки набуваємо, і з багатьма вона залишається на довгі роки.
Безліч людей не можуть утворити здорові і довготривалі стосунки лише тому, що підсвідомо просто не допускають їх як форми зближення.
В підлітковому віці, ми ще точно не знаємо хто ми, тому намагаємось кимось здаватись. Тобто, демонструємо риси, які нам не притаманні. Відповідно, інша людина очікує від нас проявів саме цих якостей і в першу чергу, у ставленні до неї.
Ми розповідаємо про себе вигадані історії, намагаємось поводитись так, як вважаємо привабливим, а потім, людина не бачить всього в ставленні до неї і відповідно хвилюється, що не так вже й подобається. І в залежності від особливостей характеру намагається або заслужити ставлення через ті якості, які вона бачила або розчаровується і йде. Наприклад, от хлопець який дарує квіти мамі, сестрі, колегам…. і чомусь не дарує квітів своїй дівчині чи дружині. Як тут не перейматись. Ну, просто він дарує квіти через «Так треба» це не його якість, не його бажання, тут все залежить тільки від того, чи в настрої він, чи не в настрої виконувати правила, які сам придумав. Або така весела і з усіма привітна дівчина вдома перетворюється на вимогливого тюремника. Просто такі якості і такі придумані якості.
Наші якості — це наші енергії і ми можемо поводитись однаково нескінченно довго, інколи, звісно з відхиленнями на стан і настрій. А те, що не є нашими якостями — нас виснажує і довго бути в ролі ми не можемо.
Тому, коли ми починаємо демонстрацію якостей для утворення стосунків підсвідомо боїмось що от зараз настане зближення і людина все зрозуміє і розчарується. І тут 2 моделі. Або людина свідомо починає шукати пригоди на одну ніч чи на два тижні. Продемонструвати якості, яскраво поблищати як нова монетка, привернути увагу і швидко втікти доки не розгледіли. Або підсвідомо шукає стосунки в яких непотрібно буде зближуватись тобто ті які мають шанси швидко закінчитися, де емоційно холодний партнер, де партнер не сильно задумується, або де партнер має виражені вади характеру чи поведінки, за які його можна шпиняти у відповідь, якщо йому щось не сподобається.
Тобто, у дорослому віці, ми б мали бути у стані Демонстрації себе і якостей які в нас дійсно є. Тобто прийняти себе, демонструвати що є і тоді з нашим ставленням все зрозуміло. Звісно, легке «прикрашательство» чи легке недооцінення буде властиве абсолютно всім, але вже у якості легкого декору на гормональному грунті.
Ведмежа послуга собі в імітації якостей, полягає в тому, що коли ми «Блищимо» ми приваблюємо партнера, що не підходить нам для довготривалих стосунків. І якщо, доки ми блищали, ми закохались у партнера , увагу якого привернули — для нас все складно. Бо між нами і тим образом який партнер бачить — прірва. І замість того, щоб займатись власним розвитком і напрацюванням якостей, ми займаємось підтриманням бульбашки ілюзій. А з брехні ніколи нічого доброго не виходить.