У нас в житті є 4 групи людей:
1. Рідня — родинний зв’язок не зобов’язує нас до якоїсь специфічної форми стосунків, дорослі люди будують дорослі стосунки. Надважливе тут відсутність образ і негативних емоцій в адресу представників роду. Прийняття.
2. Всі люди, що ходять довкола і з якими ми можемо мати чи не мати ситуативний одноразовий контакт — в контексті цієї теми, це декорації і уваги не звертаємо взагалі.
3. Коло спілкування — колеги, наші постійні лікарі чи перукарі, якісь корисні контакти по роботі — оцих ми просто змінюємо, якщо вони нам не подобаються. Тобто, утворення/розірвання зв’язку відбувається швидко і виключно за нашими правилами і бажаннями. Ми не повинні тут щось вибудовувати, ці люди з’являються виключно як наша луна/віддзеркалення. Як дорослі люди ми маємо мати навички асертивної поведінки — тобто, зокрема, навичку побудови ефективного зв’язку без особистого оцінювання. Тобто, особистості цих людей — для нас умовно не важливі, хіба що як дзеркало, що відображає якісь окремі моменти про нас.
4. Ті, кого ми обираємо для спілкування, в якому важлива особистість (шлюб, дружба, приятелювання, сексуальні партнери, товариші по інтересах і гуртках, ділові партнери).
Для нас зараз важлива саме 4 група. Ми обрали підтримувати стосунки з цими людьми. Підтримувати, тобто брати участь у збереженні зв’язку. Самі обрали і їх особистість для нас важлива. Періодичність контактів і формат — тут не як не регламентуються, стосунки — це домовленості. Друзі можуть спілкуватись раз на пів року, а приятелі кожного тижня. Специфіка цих зв’язків в тому, що вони постійні, тобто, існують, навіть якщо ми довго не бачимось.
Всі ці люди, мають відношення до певної гілки нашого життя/ послідовності подій. Вони одночасно наслідок і причина послідовності. Тобто, якась послідовність приводить нас до людини, ми запускаємо людину в своє життя і вмикається ще одна послідовність. Певним чином, кожна така людина для нас як поворот. Якщо ми не достатньо сконцентровані на своїх цінностях і розвитку, зазвичай у нас одночасно в життя приходять люди з різних гілок і напрямків і виходить так, що обравши людину ми обрали куди нам йти, тобто обрали певну послідовність подій, відповідно інші гілочки стають для нас не актуальними і з нашого життя можуть зникати люди пов’язані з цими гілочками. ви ж сто разів бачили як людина переїжджає, наприклад, на нове місце і в неї з’являються якісь нові приятелі і кудись зникає хтось зі старих. Оце воно. Тому, ми зазвичай і кажемо, що обирати нам потрібно найкращих для нас людей, оскільки ми точно не знаємо, який сценарій буде саме з цією людиною, але ми точно знаємо що це одна з гілок нашого шляху до найкращого сценарію. Які люди найкращі? Ті з якими ми обмінюємось цінностями. Тобто, які додають нашому життю цінності.
От ви вибрали потерпіти в житті людину, яка вас аб’юзить. Це хіба краща людина для вас? От і гілочка/послідовність подій не до найкращого сценарію. А от ви обрали людину з однаковими цінностями, спільними ідеями, планами, позитивним настроєм — не важливо чим закінчиться саме з цією людиною, важливо що ви самі для себе на правильному шляху. Тобто, обираєте для себе все краще, що може вам дати Всесвіт.
Звернуть увагу, краще у вашому житті буде двоє людей чи одна з цієї групи які для вас найкращі, ніж 100 людей, незрозуміло кого і звідки вони взялись, бо кожен зв’язок це — гілка. Сценарій.
Уважно: ми обираємо людину для енергообміну/взаємодії/стосунків і обмінюючись з нею підтримуємо актуальну гілку, сценарій, послідовність подій. Людина — частина сценарію/гілки, актуальна гілка — актуальна людина, актуальна людина — актуальна гілка. Вся енергія зосереджена в тут і зараз і скерована у майбутнє. Тобто ми в русі і шлях «підсвічується» попутниками.
Але, люди часто намагаються утворити 5 групу: колишні.
Їх так цим статусом і називають і виокремлюють серед інших груп — і це втрата енергії, бо енергія скеровується у минуле на гілки, що вже для вас не актуальні.
Приклади:
— ненавидимо колишнього шефа
— чекаємо доки «згорить» життя колишнього хлопця
— робимо все задля того, щоб стати «найкращою колишньою»
— продовжуємо чекати дзвінка
— розраховуємо на те, що «колись» і «одного разу»
— у разі, якщо не склались романтичні стосунки, вирішуємо, що ми «друзі»
— «на знак старої дружби» допомагаємо колишнім діловим партнерам.
Тобто, наша Думка, Емоція, Намір і Дія пов’язані з людиною, стосунки з якою завершились.
Тік Ток тренд «В кожного з нас є людина, що може повернути нас одним дзвінком» — це прямо про енергетичну кризу. Стосунків немає, енергообміну немає, з’являється людина, якій щось треба, ви віддаєте. Куди ви поділи енергію? Ви підтримали те, чого вже не існує у вашому теперішньому.
Поглянемо на цю ситуацію цілком і екологічно.
Ми зустрічаємо людину, спілкуємось і в процесі дізнаємось її трохи краще, в нас формується уявлення про людини і ставлення до неї, ми це ставлення декларуємо і прямо чи опосередковано пропонуємо формат стосунків, людина зі свого боку проходить той самий шлях трохи швидше чи трохи повільніше і у відповідь робить чи не робить пропозицію нам про стосунки. Ми утворюємо стосунки і починаємо їх вибудовувати, там де треба поправляти партнера по кордонах, разом знаходимо рішення складнощам в комунікаціях. Будуємо одним словом. Нам потрібно досягти домовленостей по «правилах». І ось на цьому етапі, ми можемо зрозуміти що або дуже різні (помилкова попередня оцінка) або один з партнерів не готовий до побудови, тобто згідний лише на свої умови, які нам диктує, чи навіть порушує кордони. Тобто, ми маємо пожертвувати своїми інтересами і комфортом. І ми ці стосунки завершуємо на етапі побудови. Або, в процесі побудови в нас все склалося, ми живемо в якомусь сталому форматі взаємодії і в одного з нас щось дуже сильно змінюється, що перешкоджає подальшому існуванню стосунків. І ми так само їх завершуємо. Тобто, якщо ми орієнтуємось на цінності і обидвоє готові до побудови — це відносно стабільні стосунки. Відносно, тому що, є поняття шлюбу. Там 1 вакансія. Не потрібно наводити в приклад культури з багатьма партнерами, там особливий формат побудови цих стосунків. В нас формат «кохана людина/попутник/партнер по життю» — це одна людина, всі ці розповіді про » одружуйся на кому потрібно, а потім гуляй з ким хочеш» чи «більше партнерів потрібно для різноманіття» і усе інше брідовисько — це казки і легенди. Шлюб — це специфічний енергозв’язок. З високим рівнем відповідальності. Утворити шлюб, розірвати шлюб — нормально. А в шлюбі створювати «дублікати шлюбу» це погана ідея. Така сама погана, як намагатись утворити любовні стосунки з одруженим чоловіком чи заміжньою жінкою. Тобто, коли «офіційно повідомлено, що вони досягли домовленостей», от зазвичай це «після кільця». Але я вам по дорозі можу сказати більше, якщо ви бачите, що в людей стаільні стосунки, чи в одного з них серьозний намір на розвиток цих стосунків — от їх не потрібно чіпати вже на цій стадії. Вони мають самостійно пройти свій шлях, знайомства, спроби побудови, підримання стосунків. Все одно, намагаючись «витягнути» людину з такої пари. ви не отримуєте повноцінного енергообміну. Це як надкушений кимось чужим бутерброд гризти. Якщо вам потрібно «забрати» людину з пари, є залізні правила: ініціювати може тільки чоловік і статеві стосунки можливі лише після завршення партнерами попередніх стосунків. Це екологічно і нормально, не кажучі про те, що чесно по відношенню до всіх. Як не крути — 1 вакансія. Оскільки енергообмін в парі це цілковита магія і вона або про творення або про руйнування, ніяких нейтралок.
Отже, стосунки можуть не скластись на етапі побудови, тоді ми або пробуємо інший формат або завершуємо. Бо нагадаю, на схожих емоціях можуть бути різні формати. Наприклад будували дружбу, а вийшли романтичні стосунки, або будували романтичні стосунки, а вийшли приятельскі. Так буває, головне, щоб все для всіх було прозоро. От наприклад на енергії Любові ми можемо будувати взагалі будь-який формат. Вона обмежень не має.
Якщо після утворення формату стосунки не склались — ми їх завершуємо.
Для екологічного завершення стосунків важливо все проговорити і не залишати нічого не з’ясованим (якщо це можливо) оскільки найсильніше нас зв’язує з живими і мертвими те, що «важливе не встигли сказати».
І тепер увага: після завершення стосунків партнери мають емоційно і ментально потрапляти до 2 групи. Тобто, завершення має бути повним.
Оці «я у дружніх стосунках з колишніми» — це бермудський трикутник, що ви маєте добре проаналізувати. Ви завершили з людиною певний формат стосунків. З яких причин? Особисті якості, ставлення до вас не бажання будувати певний формат стосунків? Якщо, людина втратила актуальність у вашому житті (стосунки ж завершили) то що змінилось, що вона в житті? Якості людини не змінились, цінності також, змінилось ваше ставлення? Беріть колишнього ментально переміщуйте у другу групу і потім запитайте себе чи потрібна така людина у вашому житті і у якій якості. На жаль, в більшості випадків, тут буде більше відчуття нереалізованості тих стосунків, тобто надія на поновлення в одного з партнерів.
Так, звісно «виключення бувають», ви зустрічались в школі, а у дорослому житті маєте спільні інтереси — це нова гілка і інша історія, або ви розлучились і разом берете участь у вихованні дітей — це здебільшого також нова гілка. Це не виключення — це інша справа.
Є ще такий сценрій: ви перемістили людину у другу групу (ментально), а вона залишилась в третій. Наприклад, ви виходите на нову роботу, а тут ваш колишній. Бігати і спеціально звільнятись не обов’язково, але ви чітко для себе повинні розуміти, що це- третя група, а не «старий приятель».
ЕНЕРГЕТИЧНІ НАСЛІДКИ НЕВИЗНАЧЕНИХ СТОСУНКІВ
У нас в житті є 4 групи людей:
1. Рідня — родинний зв’язок не зобов’язує нас до якоїсь специфічної форми стосунків, дорослі люди будують дорослі стосунки. Надважливе тут відсутність образ і негативних емоцій в адресу представників роду. Прийняття.
2. Всі люди, що ходять довкола і з якими ми можемо мати чи не мати ситуативний одноразовий контакт — в контексті цієї теми, це декорації і уваги не звертаємо взагалі.
3. Коло спілкування — колеги, наші постійні лікарі чи перукарі, якісь корисні контакти по роботі — оцих ми просто змінюємо, якщо вони нам не подобаються. Тобто, утворення/розірвання зв’язку відбувається швидко і виключно за нашими правилами і бажаннями. Ми не повинні тут щось вибудовувати, ці люди з’являються виключно як наша луна/віддзеркалення. Як дорослі люди ми маємо мати навички асертивної поведінки — тобто, зокрема, навичку побудови ефективного зв’язку без особистого оцінювання. Тобто, особистості цих людей — для нас умовно не важливі, хіба що як дзеркало, що відображає якісь окремі моменти про нас.
4. Ті, кого ми обираємо для спілкування, в якому важлива особистість (шлюб, дружба, приятелювання, сексуальні партнери, товариші по інтересах і гуртках, ділові партнери).
Для нас зараз важлива саме 4 група. Ми обрали підтримувати стосунки з цими людьми. Підтримувати, тобто брати участь у збереженні зв’язку. Самі обрали і їх особистість для нас важлива. Періодичність контактів і формат — тут не як не регламентуються, стосунки — це домовленості. Друзі можуть спілкуватись раз на пів року, а приятелі кожного тижня. Специфіка цих зв’язків в тому, що вони постійні, тобто, існують, навіть якщо ми довго не бачимось.
Всі ці люди, мають відношення до певної гілки нашого життя/ послідовності подій. Вони одночасно наслідок і причина послідовності. Тобто, якась послідовність приводить нас до людини, ми запускаємо людину в своє життя і вмикається ще одна послідовність. Певним чином, кожна така людина для нас як поворот. Якщо ми не достатньо сконцентровані на своїх цінностях і розвитку, зазвичай у нас одночасно в життя приходять люди з різних гілок і напрямків і виходить так, що обравши людину ми обрали куди нам йти, тобто обрали певну послідовність подій, відповідно інші гілочки стають для нас не актуальними і з нашого життя можуть зникати люди пов’язані з цими гілочками. ви ж сто разів бачили як людина переїжджає, наприклад, на нове місце і в неї з’являються якісь нові приятелі і кудись зникає хтось зі старих. Оце воно. Тому, ми зазвичай і кажемо, що обирати нам потрібно найкращих для нас людей, оскільки ми точно не знаємо, який сценарій буде саме з цією людиною, але ми точно знаємо що це одна з гілок нашого шляху до найкращого сценарію. Які люди найкращі? Ті з якими ми обмінюємось цінностями. Тобто, які додають нашому життю цінності.
От ви вибрали потерпіти в житті людину, яка вас аб’юзить. Це хіба краща людина для вас? От і гілочка/послідовність подій не до найкращого сценарію. А от ви обрали людину з однаковими цінностями, спільними ідеями, планами, позитивним настроєм — не важливо чим закінчиться саме з цією людиною, важливо що ви самі для себе на правильному шляху. Тобто, обираєте для себе все краще, що може вам дати Всесвіт.
Звернуть увагу, краще у вашому житті буде двоє людей чи одна з цієї групи які для вас найкращі, ніж 100 людей, незрозуміло кого і звідки вони взялись, бо кожен зв’язок це — гілка. Сценарій.
Уважно: ми обираємо людину для енергообміну/взаємодії/стосунків і обмінюючись з нею підтримуємо актуальну гілку, сценарій, послідовність подій. Людина — частина сценарію/гілки, актуальна гілка — актуальна людина, актуальна людина — актуальна гілка. Вся енергія зосереджена в тут і зараз і скерована у майбутнє. Тобто ми в русі і шлях «підсвічується» попутниками.
Але, люди часто намагаються утворити 5 групу: колишні.
Їх так цим статусом і називають і виокремлюють серед інших груп — і це втрата енергії, бо енергія скеровується у минуле на гілки, що вже для вас не актуальні. Приклади: — ненавидимо колишнього шефа
— чекаємо доки «згорить» життя колишнього хлопця
— робимо все задля того, щоб стати «найкращою колишньою»
— продовжуємо чекати дзвінка
— розраховуємо на те, що «колись» і «одного разу»
— у разі, якщо не склались романтичні стосунки, вирішуємо, що ми «друзі» — «на знак старої дружби» допомагаємо колишнім діловим партнерам. Тобто, наша Думка, Емоція, Намір і Дія пов’язані з людиною, стосунки з якою завершились.
Тік Ток тренд «В кожного з нас є людина, що може повернути нас одним дзвінком» — це прямо про енергетичну кризу. Стосунків немає, енергообміну немає, з’являється людина, якій щось треба, ви віддаєте. Куди ви поділи енергію? Ви підтримали те, чого вже не існує у вашому теперішньому. Поглянемо на цю ситуацію цілком і екологічно. Ми зустрічаємо людину, спілкуємось і в процесі дізнаємось її трохи краще, в нас формується уявлення про людини і ставлення до неї, ми це ставлення декларуємо і прямо чи опосередковано пропонуємо формат стосунків, людина зі свого боку проходить той самий шлях трохи швидше чи трохи повільніше і у відповідь робить чи не робить пропозицію нам про стосунки. Ми утворюємо стосунки і починаємо їх вибудовувати, там де треба поправляти партнера по кордонах, разом знаходимо рішення складнощам в комунікаціях. Будуємо одним словом. Нам потрібно досягти домовленостей по «правилах». І ось на цьому етапі, ми можемо зрозуміти що або дуже різні (помилкова попередня оцінка) або один з партнерів не готовий до побудови, тобто згідний лише на свої умови, які нам диктує, чи навіть порушує кордони. Тобто, ми маємо пожертвувати своїми інтересами і комфортом. І ми ці стосунки завершуємо на етапі побудови. Або, в процесі побудови в нас все склалося, ми живемо в якомусь сталому форматі взаємодії і в одного з нас щось дуже сильно змінюється, що перешкоджає подальшому існуванню стосунків. І ми так само їх завершуємо. Тобто, якщо ми орієнтуємось на цінності і обидвоє готові до побудови — це відносно стабільні стосунки. Відносно, тому що, є поняття шлюбу. Там 1 вакансія. Не потрібно наводити в приклад культури з багатьма партнерами, там особливий формат побудови цих стосунків. В нас формат «кохана людина/попутник/партнер по життю» — це одна людина, всі ці розповіді про «одружуйся — на кому потрібно, а потім гуляй з ким хочеш» чи «більше партнерів потрібно для різноманіття» і усе інше брідовисько — це казки і легенди. Шлюб — це специфічний енергозв’язок. З високим рівнем відповідальності. Утворити шлюб, розірвати шлюб — нормально. А в шлюбі створювати «дублікати шлюбу» це погана ідея. Така сама погана, як намагатись утворити любовні стосунки з одруженим чоловіком чи заміжньою жінкою. Тобто, коли «офіційно повідомлено, що вони досягли домовленостей», от зазвичай це «після кільця». Але я вам по дорозі можу сказати більше, якщо ви бачите, що в людей стабільні стосунки, чи в одного з них серйозний намір на розвиток цих стосунків — от їх не потрібно чіпати вже на цій стадії. Вони мають самостійно пройти свій шлях, знайомства, спроби побудови, підтримання стосунків. Все одно, намагаючись «витягнути» людину з такої пари. ви не отримуєте повноцінного енергообміну. Це як надкушений кимось чужим бутерброд гризти. Якщо вам потрібно «забрати» людину з пари, є залізні правила: ініціювати може тільки чоловік і статеві стосунки можливі лише після завершення партнерами попередніх стосунків. Це екологічно і нормально, не кажучи про те, що чесно стосовно всіх. Як не крути — 1 вакансія. Оскільки енергообмін в парі це цілковита магія і вона або про творення або про руйнування, ніяких нейтралок. Отже, стосунки можуть не скластись на етапі побудови, тоді ми або пробуємо інший формат або завершуємо. Бо нагадаю, на схожих емоціях можуть бути різні формати. Наприклад будували дружбу, а вийшли романтичні стосунки, або будували романтичні стосунки, а вийшли приятельські. Так буває, головне, щоб все для всіх було прозоро. От, наприклад на енергії Любові ми можемо будувати взагалі будь-який формат. Вона обмежень не має. Якщо після утворення формату стосунки не склались — ми їх завершуємо. Для екологічного завершення стосунків важливо все проговорити і не залишати нічого не з’ясованим (якщо це можливо) оскільки найсильніше нас зв’язує з живими і мертвими те, що «важливе не встигли сказати». І тепер увага: після завершення стосунків партнери мають емоційно і ментально потрапляти до 2 групи. Тобто, завершення має бути повним.
Оці «я у дружніх стосунках з колишніми» — це бермудський трикутник, що ви маєте добре проаналізувати. Ви завершили з людиною певний формат стосунків. З яких причин? Особисті якості, ставлення до вас не бажання будувати певний формат стосунків? Якщо, людина втратила актуальність у вашому житті (стосунки ж завершили) то що змінилось, що вона в житті? Якості людини не змінились, цінності також, змінилось ваше ставлення? Беріть колишнього ментально переміщуйте у другу групу і потім запитайте себе чи потрібна така людина у вашому житті і у якій якості. На жаль, в більшості випадків, тут буде більше відчуття нереалізованості тих стосунків, тобто надія на поновлення в одного з партнерів.
Так, звісно «виключення бувають», ви зустрічались в школі, а у дорослому житті маєте спільні інтереси — це нова гілка і інша історія, або ви розлучились і разом берете участь у вихованні дітей — це здебільшого також нова гілка. Це не виключення — це інша справа.
Є ще такий сценарій: ви перемістили людину у другу групу (ментально), а вона залишилась в третій. Наприклад, ви виходите на нову роботу, а тут ваш колишній. Бігати і спеціально звільнятись не обов’язково, але ви чітко для себе повинні розуміти, що це — третя група, а не «старий приятель».
Усі недостосунки з минулого — не однаково некорисні. Наприклад, ви зустрічались з наркоманом і тепер він час від часу продовжує до вас звертатись — це дуже небезпечно, людина аб’юзила і ви продовжуєте її згадувати чи час від часу спілкуєтесь — дуже небезпечно. Тобто, якщо ви залишаєтесь зв’язаними чи ситуативно зливаєтесь в бік людини, що з вашого гіршого сценарію — це небезпечно. Окрім того, існують такі специфічні типи зв’язків які чомусь називають «рідні Душі», там, де є домовленість про «спільно реалізувати щось(конкретне, це визначено що саме) важливе для суспільства» і якщо виникає якась дика ситуація, що такі стосунки припиняють (рідко, але буває) — людям взагалі краще удавати, що вони ніколи не зустрічались. Бо такі домовленості при спробах «ситуативного підтримання контактів» притягуватимуть людей, тобто змушуватимуть обирати ті гілки які вестимуть до зближення, щоб завдання таки було реалізованими. Але люди пручатимуться (одна людина чи обидвоє) і самі люди не зближатимуться, а просто все життя проживуть з відчуттям якоїсь незавершеності чогось важливого у житті. І не забувайте, що звернуть з потенційно цікавих інших гілок. В таких випадках розбігатись потрібно «стрибком» і остаточно. Всі решта незавершених стосунків просто в статусі — погано, бо це злив енергії у минуле. Підтримання не актуальних сценаріїв. Тож, буде дуже корисною звичка визначеності статуси стосунків. Завжди потрібно розуміти з ким ви і у якій взаємодії. Після завершення стосунків всі мають бути переміщенні у другу групу. Доки стосунки для вас актуальні — бережіть. Ви повинні чітко розуміти для себе, що саме ви визначаєте, чи важливі стосунки чи ні. І якщо вони визначені як цінні — ви «вкладаєтесь у підтримання зв’язку». Тобто, ви процесі будівництва і збереження. Якщо ви від когось у своєму житті відмовились, ви повинні чітко для себе розуміти відмовились чи ні. Тобто, ви проаналізували свої цінності, формат і прийняли рішення. Не актуальні стосунки — завершили. І не продовжуйте їх у своїй голові у форматі «а що могло б бути». Відмовились — перемістили у 2 групу. Якщо відмовились від вас, ви чітко повинні розуміти, що це крапка. Ви у другій групі. От і поводьтесь як у другій групі, тобто, живіть своє життя. І ось тут надзвичайно актуальна тема образ. Згадайте все про неї і головне те, що «людина має право обирати чи не обирати стосунки і це не привід для образи, це її рішення». Не чекайте, що людина передумає. Згадайте, що взяти людину в життя/виключити людину з життя, це зміна гілок. Людина виключила вас х життя, пройшов Новий місяць, гілка змінилась. Зрозумійте, якщо людина вас покинула, це значить, що або вона десь круто повернула на іншу гілку і гілка там де є ви у її житті втратила актуальність, тобто людина вас покидає, бо фізично у її житті немає місце під вас (розуміє вона це чи ні), або після того, як людина вас покинула, проходить приблизно від 1 до 3 місяців і її доля/гілка також змінюється таким чином, що вас вже в ній немає. Немає фізичного місця в сценарії, яке б ви могли зайняти. А оскільки людини фізично не має у вашому житті, тобто взаємодія умовно лише через спогади/минуле, ваша гілка також змінюється, і починає будуватись новий сценарій подій. І людині і вам потрібна енергія на нові гілки які вибудовуються, а ви скеровуєте енергії в минуле і події вашого майбутнього залишаються недофінансованими. Варіант: людина вас покинула, але повернулась і запропонували почати від початку «від моменту першого знайомства» і знову як вперше поглянути на одне одного, визначитись зі ставленням і вирішити чи можливий формат, тобто перезапустити разом нову гілку, не стару, можливий лише для пар з особливими типами зв’язків (на тонких планах) і при умові наявності енергії/ресурсу в кожного з людей. І на це є визначений термін — 2,5 роки (приблизно). Все. Потім вікно можливостей закривається і для таких пар. І всі випадки які ви можете пригадати що люди через 10 років поновлюють стосунки — це погані історії, бо вони перепроживають стару історію знову, тобто це кармічний наслідок який свідчить про те, що десь вони підзастрягли в розвитку подій у житті, тобто, прожили менше досвідів ніж могли б. Тож, якщо вас покинули, краще, що ви можете зробити для себе і тієї людини — це розірвати зайві прив’язки, відпустити образи і зосередитись на новій гілці. Тож, не залишайте нічого в статусі «одного разу», «колись». «можливо». Вам здається, що ви думаєте про майбутнє, але ви продовжуєте зливати енергію в минуле. Якщо людина для вас актуальна — взаємодійте, підтримуйте зв’язок. Якщо людина для вас не актуальна — відпускайте чесно і для себе і для неї. Якщо ментально і емоційно ви не готові розірвати зв’язок, задекларуйте іншій людині РОЗПОЧАТИ З ПОЧАТКУ, не відновлювати, не продовжити, а саме з початку, щоб ставлення могло сформуватись з нову, з урахуванням актуального для обох сценарію і тих змін, що відбулися з людиною. От все як по графіку — ми спілкуємось, формуємо ставлення, визначаємось з форматом. Якщо ви не декларуєте цю пропозицію — переміщуйте у другу групу. В енергообміні важлива ясність. Окремо скажу про «порушену послідовність». Всі знають про кармічні стосунки, зустріч — спалах — все як в тумані — куди я встряг (ла). Тобто, замість того, щоб розгледіти людину і сформувати ставлення враховуючи актуальні для себе сценарії, ми ніби «пригадуємо» колишнє ставлення (яке вже не актуальне) це реакція наших травм, і далі, замість визначення формату, ми вже в заручниках того, що ми вважаємо ставленням, людину не бачимо і йдемо в той формат, що продиктований травмою. Як тільки зв’язок стає достатньо міцним ми ніби починаємо «щось підозрювати», але «вийти вже не можемо». Тут послідовність буде іншою. Щоб «побачити» людину і сформувати своє реальне ставлення, вам потрібно позбавитись травми, яка вас сюди привела. Що там у вас? Страх самотності? Відсутність самоповаги? Бажання розчинити партнера? Чи схильність Жертви (заслуговувати) тощо. Ви повинні зцілити травму (якщо партнер, що поруч дасть вам це зробити) і новим поглядом пройти весь шлях: подивитись, сформувати ставлення, будувати стосунки. Ні в якому разі не зосереджуйтесь на тому, що «ну, якщо я вже тут, то потрібно тут якось приживатись. Якщо партнер не дає вам можливості працювати з вашою травмою заважає свідомо чи не свідомо, але ви вже розумієте, що це наслідок травми — завершуйте стосунки. Це буде важко, але потім, коли ви порівняєте, ви зрозумієте, що жити з травмою набагато складніше. Зазвичай тут усіх зупиняє страх, а що якщо травма зцілиться, а людина не захоче до мене повертатись. Не бійтесь, людина з якою вас зв’язувала тільки травма — точно не захоче повертатись і Слава Богу. Зазвичай саме в такому випадку, партнер намагається (навіть, якщо не свідомо) нам заважати. Ну, наприклад ми цікавимось Духовним розвитком, а він постійно «ти фігнею займаєшся і фігню говориш», ми записуємось до психотерапевта, а він нам «немає куди гроші дівати» і так далі. Ми йому «давай спробуємо по іншому», а він нам «чого це я маю». Тобто, заважати можна і відносно пасивно, через знецінення чи ігнорування. Тобто, якщо партнер не підтримує нас в нашому прагненні розвитку — це не наш партнер у будь-якому випадку. До речі, саме з цієї причини важливо. обираючи партнерів дивитись на їх спосіб розвитку і чи схоже це на наш. І НАЙГОЛОВНІШЕ Ставлення. Перед тим як приймати рішення, завжди задавайте собі запитання: що я відчуваю до людини насправді, думаю про неї, яке моє справжнє ставлення. Не яка погода, не які обставини, не що там ще.
Має значення ваше справжнє ставлення.
Ваша оцінка: цінне чи ні.