Про те, що більшість людей неправильно розуміє власні емоційні, психологічні і фізіологічні реакції, не правильно називає і «використовує» несвідомо, я вже розповідала і сьогодні не про це.
Річ у тому, що крім фактора «Що я відчуваю» є ще 2 важливі запитання «Що я вирішила з цим робити» і «Що я з цим роблю».
Тобто, ми не знаємо на скільки поведінка людини керована її почуттями.
Наприклад, людина вас ненавидить. Це про те, що вона відчуває. Якщо вам здається, що ви побачили ці емоції, потрібно пам’ятати, що насправді це може бути і «роздратуванням», і «презирством» і «байдужістю і взагалі , майже, чим завгодно, оскільки ви намагаєтесь зрозуміти по зовнішніх ознаках.
Припустимо, все ж таки ненавидить. Що людина вирішила з цим робити? Мститись, капостити, ігнорувати це почуття, віднести його до психо — терапевта? Це вже друга невідома у додачу до «Що відчуває».
А що реально робить людина зі своїм рішенням? От ніби і вирішила не капостити, але проявляє пасивну агресію, от ніби вирішила мститися, але не хватає енергії та ідей, тому нічого не робить, або якщо ви члени якоїсь однієї команди, людина, взагалі, може вам допомогти, бо її емоція не так важлива для неї, як командне завдання.
Інший приклад, розказали вам карти/кава/віск/сон чи ще там щось, що людина вас кохає. І що це вам дає? Лише горизонт очікування. Тобто, ви просто собі намалюєте картинку, як людина має проявлятися і як це все має відбуватися.
І знов таки, не все, що називають коханням — воно і є. Більшість випадків (якщо тотально взяти населення Землі) — це пристрасть, травма, приязнь, захоплення, звичка тощо…..
Що людина вирішила із цим робити? Наприклад, чоловік може бути одруженим, він це відчуває, але приймає рішення на користь сім’ї, або жінка це відчуває, але не бачить у чоловікові надійного партнера, з яким можна будувати романтичні стосунки.
А реальна дія яка?
І тут починається: ті хто закоханий, чомусь пропонує свою дружбу (якось розкажу чому, це найгірша з можливих ідей), закоханий з уникаючим типом прив’язаності — втікатиме як білка, як тільки збільшуватиметься кількість емоцій, а «закоханий» з тривожним типом прив’язаності постійно вимагатиме уваги і зводитиме з розуму ревнощами. Аб’юзер, взагалі руйнуватиме життя і особистість щиро вірячи, що це від великого кохання.
Емоції і почуття — це про зв’язки на тонких планах і готовність до їх утворення, але людина з Розумом (розвиненим ментальним планом), не керується почуттями, а керується своїми висновками про них: «що я відчуваю/чому я це відчуваю/як я хочу це проявляти». Тобто, живе не інстинктивно, а свідомо обирає типи зв’язків, які хоче утворювати.
І кожне рішення людини проходить крізь призму особистості і в залежності від страхів, травм, виховання, енергій — буде проявлятись багатьма різними способами.
Тож, знання про те, «Що людина відчуває» — не несуть для вас корисної інформації. І тому так важливо дивитись саме на дію — як на кінцевий результат того, що людина вирішила і як здатна проявлятись у стосунках.
Думаю, питання «чому ворожка казала, що він мене кохає, а він мені зрадив» або «чому ворожка казала, що він мене не кохає, але в нас тепер стосунки» — можна вважати закритим?
І невеличкий лайфхак: чоловічі енергії — це дія і проявленість у спільноті (Марс, Сонце, Юпітер), тому, коли чоловік перебуває у «чоловічих енергіях» його дії послідовні і не виникає питань про намір (тільки не дофантазовуйте наміри, послідовність дій в напрямку сексу, не повинна зчитуватись як послідовність дій в напрямку тривалих стосунків). Тож, якщо ви «не розумієте, що хоче чоловік» — облиште його в спокої. Бо така ситуація виникає лише коли: сам не розібрався/свідома маніпуляція/коли його життям керують травми. Все. Доки дії не стають послідовними і зрозумілими — можна навіть не замислюватись.
З жінками складніше, жіночі енергії (Місяця і Венери) протилежні одне одній по проявах. Тому, на жаль, простим способом ідентифікувати готовність до стосунків — не вийде. Але, якщо мова про емоційно-зрілу жінку, то її дії в більшості випадків, також будуть послідовними. Але, жінка значною мірою «дзеркалить» поведінку чоловіка, тому, причиною її непослідовності може бути звичайне «щось відлякало в поведінці чоловіка.

Моє «улюблене» по цій темі:
— Чому він так зі мною поводиться, я ж знаю, що він мене кохає
— Чому ви дозволяєте так із собою поводитися?
— Ну, я ж його кохаю.
Ось це історія про травми/комплекси/нецілісності і хвороби.
Не про кохання, не про здорові стосунки.
Це історія про те, що кожній людині, в першу чергу, потрібні гармонійні стосунки із собою. Тільки навчившись приймати себе, поважати, цінувати і турбуватись, людина здатна використовувати ці навички стосовно інших людей, зберігаючи цілісність власної особистості.