Про межу

Більшість чоловіків в процесі дорослішання погано вміють розрізняти межу між жіночими вибриками і загрозливою емоційною незрілістю жінки.
Запам’ятати і розрізнити дуже просто.
Якщо жінка лізе годувати лебедів шпротами — чоловік завжди побуде «на стрьомі», щоб ніхто не заважав і щоб не втопилась. Тут жінка перебуває в розслабленій дитячій позиції, а значить відчуває себе комфортно і безпечно. З нею все добре.
А от якщо банка зі шпротами летить в голову чоловіка — це емоційно-незріла особа, в якої може бути цілий спектр поведінкових відхилень. Але усі вони другорядні, на фоні питання ПОВАГИ. В цій моделі відсутня повага жінки до самої себе і до чоловіка. Відсутність поваги і прийняття в стосунках — це велика проблема. Те, що жінка вчиняє з речами — це її світ, але коли  вона вчиняє з чоловіком як з річчю — це спільне пекло.
З іншого боку, якщо жінка має ухилятися від шпротів, що летять в неї — тут вже питання до емоційної — стабільності чоловіка, так само питання поваги і прийняття, а пекло буде таким самим як і у минулому випадку.
Тобто, якщо жінка грає в ігри із зовнішнім світом як пустотливе кошеня, а в стосунках з чоловіком займає дорослу партнерську позицію — з нею все добре, якщо м’ячиком для гри стає чоловік або стосунки із ним — ласкаво просимо до пекла.