Ігри, в які грають люди

Нас так довго вчили тому, що ми маємо намагатись зрозуміти інших людей, що часто ми захоплюємось цими намаганнями, забуваючи в першу чергу зрозуміти себе.
Пригадайте, як часто, ви намагались зрозуміти, що насправді думає людина, аналізуючи її слова і дії повні протиріч. Людина сьогодні говорить одна, а завтра інше, сьогодні говорить так, а завтра робить навпаки. Ми починаємо шукати мотиви, намагатись зрозуміти і знайти правду в іншій людині.
Насправді, правду потрібно знайти в собі.
Спробуйте зрозуміти: якщо людина говорить чи робить протилежні речі в різні моменти часу, то в одному з двох випадків вона бреше. Вам не потрібно розуміти в якому з випадків є правда. Достатньо того, що в половині є брехня. Якась половина слів чи дій людини — брехня. Людина свідомо вводить в оману, з якихось певних своїх причин. А це значить, що гра почалась. Гравець робить свої ходи і ви втягуєтесь в цю гру. Зупиніться на хвилинку і подумайте, що ви хочете виграти. Який ваш зиск в разі вашої перемоги. За що ви плануєте вкладати свій час і зусилля?
От чому люди брешуть? Тому, що самі не відчувають себе достатньо сильними, щоб отримувати чесно, тому, що самі обирають жити в ілюзіях і створюють їх для оточуючих, тому що самі розуміють, що їх мотиви можуть сильно не сподобатись іншим, тому, що так простіше і зручніше для них.
Хіба, якась з цих причин відповідає вашим інтересам?
Людина просто поводиться так, як їй зручно з якихось її причин.
А чи зручно це для вас? Ви ж пам’ятаєте, що ілюзії призначені для больових досвідів і в жодному разі не для щастя? Чим менше ілюзій — тим більше можливостей стати щасливим. Ви дійсно хочете витратити час на те, щоб стати трохи далі від щастя? Навіщо вам потрібна ілюзія стосунків з людиною яка бреше, ілюзія чудової роботи, з керівником чи колегою, що обманює, ілюзія теплих родинних стосунків, з родичем, що бреше?
Хіба ви не заслуговуєте на щастя? На звичайне реальне щастя зі звичайною реальною людиною, яка не гратиме з вами тільки тому, що їй так зручно.
Ви дійсно готові грати в гру, в якій ніхто не переможе і обидвоє залишаться у своїх ілюзіях?
Якщо слова розходяться зі словами чи слова з діями — аналізувати немає чого. Людина яка вас поважає, цінує, любить — не гратиме з вами.
А чи є для вас різниця в тому, чи людина зовсім не здатна поважати, цінувати чи любити, чи просто не відчуває цього до вас?
Навряд.
В іграх з брехнею переможців не буває. Ви програли вже в той момент, як погодились грати.
Якщо людина вирішила грати з вами в гру, залиште гратися її наодинці, їй подобається жити в ілюзіях, а вам ще потрібно встигнути набутись щасливим.