Зазвичай, коли ми складаємо свої перші переліки цінностей — нас дивує те, як те, що у нашому житті не схоже на них. Це наші низьквібраційні стани відкоригували пріорітети і ми здобуваємо багато чого, але не те, що для нас насправді цінне. Крім низьковібраційних станів втрутились сюди ще декілька моментів.
- Ми не вміємо розпізнавати свої емоції
- Ми називаємо речі не тими словами які вони є.
- Нам страшно «кидати» те, що в нас є заради здобуття того, що ми прагнули
- Ми невпевнені в тому, чи вірно визначили свої цінності і чи є сенс всім ризикувати якщо ми помилились. Бачити, наскільки якісно наші страхи захищають нас від наших справжніх бажань.
Що маємо в реальному житті? Людина декларує: моя цінність любов. Закохується. Створює сім’ю. Стосунки спочатку схожі на нескінчені змагання хто кого. Потім переходять «в добросусідську» стадію перебування на одній території.
Чому так? тільки 2 варінти: або любов — це не цінність людини, або в цих стосунках про любов не йдеться. Дивимось на анатомію ситуації: любов високовібраційний стан, що потребує відкритою четвертої чакри для вільного проходження енергії. Це спокійне глибоке відчуття затишкуі наповненості (хто не вірить на слово- ідіть в будь-яку медитацію пов’язану з відкриттям Анахати чи «духовного серця» і відчуєте цей стан). Так от, емоційні качелі, бажання перевиховати парнера, усі замагння «ххто зверху» — це закоханість, у кращому випадку тобто енергія проходить по другій чакрі і тут ми більше про пристрасть говоримо. Коли є відчуття внутрішньої напруги і майже болю, або постіне внутрішнє тремтіння. Це реакція на зв’язок, коли люди поєднюються через травми а не через вільний енергообмін (от кармічні стосунки так починаються). Людина з «працездатною» четвертою чакрою в умовах постійної емоційної напруги «не виживає», оскільки це для неї постійне падіння по вібраціях. Ну, скільки ви б могли протриматись якщо 5 разів на день гепаєтесь на підлогу? І щоб не розповідали про періоди притирку, про ці 5 фаз, де обов’язково проходити етап перенасичення чи відрази- з точки зору енергообміну- це чуш. І працює приблизно так: захоканість, потім гормони впали люди побачили одне одного більш реально, якщо їх поєднювало ще щось крім закоханності (спільні інтереси, наприклад) знайшли спільні точки дотику і далі на поняттях звичка і комфорт живуть. Якщо крім пристрасті нічого не було — це або розлучення, або хвороблиа прив’язка(піти не можу залишитись не можу). Все. І усі пояснення про 5 стадій шлюбу і кризи — це про третій рівень свідомості поясненя вже існуючої поведінки людей. На четвертому рівні воно так не працює. Це наші дідусі і бабусі могли жити в шлюбі і не замислюватись над питаннями кохаю не кохаю, оскільки метою шлюбу було «виживання», зараз, коли мета шлюбу «творення» питання чи є здоровий енергообмін чи ні — найперше. Закохані пари також сваряться і миряться, не буває все завжди тихо. Але, для них цінність і в людині в в стосунках. Тобто кохання і як почуття і як форма відносин. А у людини з нашого прикладу в стосунках немає кохання. Тобто немає і самого поучття оскільки коли воно ї, люди нмагаються обмінюватися саме їм.. Тому що потік спокійний але потужний. Одже казати «моя цінність любов» — це «віддавати любов, приймати любов». І людина в якої цінність любов, не буде жити в одних стосунках, де не відчуває себе коханою/коханим, щоб відчувати себе коханим/клоханою в інших позашлюбних стосунках. Оскільки шлюб як такий не матиме цінності. Не відповідатиме цінності як форма стосунків.
Нездорові стосунки закривають четверту чакру, немає четвертої -немає кохання. Якщо для людини кохання цінність — вона не перебувати у нездорових стосунках. Ніхто не захоче відмовитись відчувати те, що відчувати для тебе важливо. Тобто, або не цінність, або людина живе “проти цінності”