Усі сім’ї різні, але є 3 головних сценарії шлюбу.
1. Обидва «вмикають голову» і працюють над стосунками. Фактично, здебільшого над собою і у гармонійних парах це дуже часто відбувається ніби само по собі. Хтось будує кар’єру, наприклад і розвиває комунікаційні навички для роботи, а інший готується виховувати дітей і читає книжки по дитячій психології, а як наслідок в парі покращується емоційний клімат і полегшується спілкування. Не завжди робота над стосунками — це довго домовлятись між собою. Деякі пари самостійно домовляються кожен із собою і покращення взаємодії — це вже наслідок. Але, найефективнішим вважається змішаний формат, коли люди знаходяться і в саморозвитку, і у покращенні навичок взаємодії одночасно.
2. Один «вмикає» голову. І з часом, йому це набридає. Стосунки переходять у добросусідський формат за принципом: ну, ми вже звикли, ну не все ж погано, а ще тут наші речі, деякі, навіть спільні, а ще тут їжа та іноді навіть секс. Часто в таких стосунках виникають ситуативні ментальні або фізичні зради, але загалом, такий шлюб як в цілому мирне співіснування двох окремих людей може тривати усе життя. На жаль, в таких шлюбах більшість того, що називають «завданням в парі», тобто планами спільного розвитку — залишається невиконаним, але мирний і навіть часто затишний простір залишає багато можливостей для саморозвитку і вдосконалення, місцями, навіть, з часом можуть покращуватись навички взаємодії. Тут все залежить від того, на скільки партнери розвиваються або деградують самостійно. Більшість довготривалих шлюбів, створених понад 10-15 років тому відповідали саме цьому сценарію.
3. Найгірший з варіантів, це коли люди їдять одне одного. Тобто, замість саморозвитку і побудови стосунків виміщають одне на одному власні травми. Тут не тільки не покращуються навички взаємодії і не вирішуються завдання пари, а ще й не залишається простору для власного розвитку. Навіть, якщо, як в першому прикладі. один будує кар’єру, а інший готується до народження дітей, постійне емоційне виснаження — з’їдатиме усі хороші результати зусиль. З часом, деякі з таких пар можуть частково перейти до другого сценарію, але травми, самі по собі нікуди не подінуться, тому тригерити одне одного люди будуть все життя, роблячи паузи на періоди або форс-мажорів, або на час появи інших партнерів.
Перший варіант — це єдиний, який є правильним для утворення шлюбу. І готовність саме до такого формату потрібно побачити у партнері до того, як сказати «так».
Другий варіант, може стати перспективою на виріст, але зазвичай тільки для одного з партнерів.
І третій варіант — це категоричне ні, якщо ви хочете бути живим і здоровим.
І не засмічуйте свої світлі голови оцими історіями «в нас кармічні стосунки, тому ми будемо сходитись і розходитись все життя і ніколи не зможемо одне одного забути» чи чимось таким.
Людина народжується, щоб встигнути набутись щасливою.
Страждання — протиприродні.
Не плутайте: Яка людина, як вона ставиться до вас, як ви ставитесь до неї і які між вами стосунки. Шлюб — це взаємодія. Це в першу чергу про те, які між вами стосунки. А жодні здорові стосунки на голову не падають, оскільки, все у чому немає розвитку — для нас не актуально, тобто завжди будуть нюанси. які даватимуть підґрунтя для розвитку і зростання.
В екологічному середовищі ви зростатимете працюючи над стосунками, в неекологічному — деградуватимете, за браком ресурсу на розвиток.